Полівінілхлорид (ПВХ) – це полімер, що полімеризується мономером вінілхлориду (ВХМ) у пероксиді, азосполуці та інших ініціаторах або за механізмом вільнорадикальної полімеризації під дією світла та тепла. Гомополімер вінілхлориду та сополімер вінілхлориду разом називають вінілхлоридною смолою.
ПВХ колись був найбільшим у світі універсальним пластиком, який широко використовувався. Він широко використовується в будівельних матеріалах, промислових виробах, товарах щоденного вжитку, шкірі для підлоги, плитці для підлоги, штучній шкірі, трубах, дротах та кабелях, пакувальній плівці, пляшках, пінопластових матеріалах, герметичних матеріалах, волокнах тощо.
Залежно від сфери застосування, ПВХ можна розділити на: ПВХ загального призначення, ПВХ високого ступеня полімеризації та зшитий ПВХ. ПВХ загального призначення утворюється шляхом полімеризації мономеру вінілхлориду під дією ініціатора; ПВХ високого ступеня полімеризації – це смола, що полімеризується шляхом додавання агента росту ланцюга в систему полімеризації мономеру вінілхлориду; зшитий ПВХ – це смола, що полімеризується шляхом додавання зшиваючого агента, що містить дієн та полієн, до системи полімеризації мономеру вінілхлориду.
За методом отримання мономеру вінілхлориду його можна розділити на метод з карбідом кальцію, метод з етиленом та метод з імпортованим (EDC, VCM) мономером (традиційно етиленовий метод та метод з імпортованим мономером разом називають етиленовим методом).
Час публікації: 07 травня 2022 р.